190 років з часу написання Г.Ф. Квіткою-Основ'яненком повісті "Конотопська відьма"
"Внесок Г.Ф. Квітки-Основ'яненка в літературний процес вагомий і різнобічний. Видатний прозаїк і драматург широко відкрив двері у велику літературу. Ним були закладені основи нової української прози, введені жанри повісті, оповідання, соціально-побутові комедії. Письменник розробив і утвердив в українській літературі принципи просвітительського реалізму, який у 30-х роках ХІХ ст. став на Україні провідним творчим методом і літературним напрямом. Проза і драматургія письменника мала велике значення для утвердження статусу української літератури серед інших літератур..."
(Олесь Гончар)
Григорій Квітка-Основ’яненко має почесне ім'я «батька української прози». Перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого мала значний вплив на розвиток української літератури та українського театрального мистецтва. Він перший у світовому письменстві своїми сентиментально-реалістичними творами заявив про народ, до якого був щиро прихильний, і серед нього знаходив, за його ж словами, героїнь у квітках і запасках.
Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури» про те, що було йому знайоме і близьке, а знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів. Письменник усвідомлював, що виповісти думки й почування своїх земляків із якими він щоденно спілкувався, яких любив і для яких волів писати, можна якнайповніше і найприродніше їхньою – українською – мовою.
Григорій Федорович дуже цікавився народним побутом, звичаями, психологією селянина, був добре обізнаний з українською фольклорною традицією і за словами професора, дослідника історії української літератури, фольклористики, та етнографії Миколи Сумцова «...наче та бджола, наносив у свої драми і оповідання багато солодких щільників з квітчастої ниви української народної поезії»
Найбільшим та найпопулярнішим серед жартівливих творів Квітки-Основ’яненка є сатирично-фантастична повість «Конотопська відьма», написана в 1833 р., а опублікована в 1837 році у другій книзі «Малоросійських оповідань» письменника. «Конотопська відьма» присвячена Михайлові Якимовичу Бедрязі – доброму знайомому Квітки, майору, який у 1828-1831 pp. був членом ради Харківського інституту шляхетних дівчат, а в 1828-1829 pp. – депутатом від дворянства Зміївського повіту Харківської губернії. У
«Конотопській відьмі», за словами Івана Франка, наш письменник подав «незрівняний майстерний малюнок старих козацьких порядків, може, з половини XVIII віку, в новочаснім сатиричнім освітленні». Ця, на перший погляд, неймовірна й безглузда історія купільного розпізнавання відьом, як підкреслював сам Квітка в листі до Петра Плетньова від 8 лютого 1839 p., засновується «на розповідях старожилів». Та й українські судові акти
XVIII ст. переконливо засвідчують правдивість Квітчиного сюжету. Наприклад, у 1709 р. набожний люд добряче таки «покупав» шляхтянку Яворську, яка була запідозрена в чаклунстві. Оскільки жінка тонула, то «милосердні» судді визнали її невинною. Отож, узявши за основу почуту від старих людей реально-фантастичну історію конотопської відьми Явдохи Зубихи, Квітка чудесно змалював у сміховинному ключі «труди та дні» козацької старшини часів Гетьманщини . Автор вдається до використання фантастики народних повір'їв, майстерно переплітає реальні факти й події з казковими, фантастичними, йдучи за Гоголем та насамперед дотримуючись манери народних переказів, казок, анекдотів. «…Все это основано на рассказе старожилов», - писав Квітка про свою повість. Квітка-Основ’яненко сам вказує і на джерела написання «Конотопської відьми».
Так, у листі до професора і критика Плетньова П.О. письменник, посилаючи автопереклад «Конотопської відьми» для журналу «Современник», писав: «И я буду утешен, найдя суд, а не безусловное снисхождение. С такою надеждою на благорасположенность Вашу прилагаю «Конотопскую ведьму», нелепую по содержанию своему, но все это основано на рассказе старожилов. Топление (мнимых) ведьм при засухе не только бывалое, со всеми горестными последствиями, но, к удивлению и даже ужасу, возобновленное помещицею соседней губернии».
Нова українська література багатьма своїми рисами завдячує саме Квітці- Основ’яненкові. Недаремно ж Юрій Федькович назвав його ясним місяцем на небосхилі українського слова, а Михайло Драгоманов зарахував Квітку-Основ’яненка до трійки найбільших класиків XIX століття.
Екранізації та постановки
Екранізації
- Фільм-спектакль «Конотопська відьма», знятий студією Укртелефільм у 1987 році. https://www.youtube.com/watch?v=iZpr3PK2Xek&ab_channel=DenysKuznetsov
- Фільм «Відьма» режисера Галини Шигаевої, знятий кіностудією
ім. Довженка у 1990 році. https://www.youtube.com/watch?v=DjmLi0vCiTI&ab_channel=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82
Постановки
- Гопак-опера «Конотопська відьма» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, 1982), сценарій Богдана Жолдака.
- Театральний мюзикл-бурлеск «Конотопська відьма» (Молодий театр), сценарій Богдана Жолдака.
https://www.youtube.com/watch?v=XF13rgbwwAc&ab_channel=hetmanUA Григорій Квітка-Основ'яненко - Конотопська відьма (аудіокнига)/ Читає Василь Мазур.
Пам’ятник Г. Ф. Квітці-Основ’яненку у Харкові на однойменній вулиці, 1994 рік.