Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00
07.05.2023

Страшна війна минулого століття, як пекуча рана, що болить і досі чи не в кожній родині України. 78 років минуло з тієї тривожної ночі, коли людство перемогло нацизм.

8 та 9 травня, Україна разом з усім світом, відзначає День пам'яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та річницю вигнання нацистів з України. Жахливі наслідки Другої світової війни вимагають осмислення й усвідомлення кожним новим поколінням, засвоєння нами вкрай необхідних і актуальних уроків історії, адже кожного з нас і досі хвилює питання: чому так сталося? Ми пропонуємо вам зробити власну оцінку подій Другої світової війни, ознайомившись із матеріалом, котрий для вас підготувала наша книгозбірня.

Друга світова війна стала найбільшою та найжорстокішою в історії людства.

Воєнні дії  відбувалися на території всієї Європи, Азії, Африки й Австралії, на всіх морях та океанах. У війні взяло участь 80% людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав.  На території існуючих тоді країн було мобілізовано 110 мільйонів чоловіків, а втрати сягнули 50-55 мільйонів. Під час цієї страшної війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана атомна зброя.

Друга світова війна – це настільки масштабне і складне історичне явище, що в оцінці її проблем, у тому числі початку війни, а значить, причин війни до цих пір існують різні точки зору. Так само не має і єдиної точки зору у визначенні характеру війни взагалі і з боку окремих держав зокрема. Ключем до розуміння причин і характеру повинна стати оцінка війни, як продовження політики певної держави, насамперед, її правлячих кіл.

Ця жахлива війна стала наслідком суперечностей світового процесу, зумовлених Версальською системою повоєнних договорів, світовою економічною кризою 1929-1932 рр., нерівномірністю економічного та політичного розвитку провідних країн світу та загарбницькими діями країн «Антикомінтернівського пакту» – Німеччини, Італії та Японії, що прагнули переділу світу на свою користь. Розв’язанню Другої світової сприяла політика потурання найбільш агресивній країні – Німеччині (де до влади прийшла нацистська партія на чолі з А. Гітлером) з боку Великої Британії, Франції, США і правлячої верхівки СРСР на чолі з Й. Сталіним, який уклав з Німеччиною договори про мир і дружбу, підкріплені таємними домовленостями щодо перегляду кордонів та встановлення сфер впливу в Європі. Напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року остаточно засвідчив те, що для Гітлера вже не існувало бар'єрів для здобуття світової гегемонії. Нездатність провідних держав світу рішуче придушити спроби розв'язати нову світову війну призвела до трагічних наслідків.

Друга світова війна одразу ж набула характеру коаліційної. З вересня Велика Британія та Франція оголошують війну Німеччині, проте воєнних дій не вели (так звана «дивна війна»), чим і скористався Гітлер для підготовки до наступу. 17 вересня 1939 року, згідно з попередніми таємними домовленостями, СРСР вступив у німецько-польську війну на боці Рейху. Після розгрому Польщі виникли умови для реального вирішення проблеми возз’єднання західноукраїнських земель з УРСР. У квітні 1940 року німецька армія розпочала активні бойові дії, у ході яких окупувала Данію, Норвегію, Бельгію, Нідерланди, Люксембурґ і завдала поразки Франції, що капітулювала. Після цього Німеччина почала готуватися до висадки на Британські острови, бомбардуючи їх з повітря, але Гітлер вирішив спочатку розгромити СРСР і тим самим примусити Велику Британію піти на поступки. У червні 1940 року у війну на боці Німеччини вступила Італія, внаслідок чого вона поширилась на Північну Африку та Балкани. На Далекому Сході Японія окупувала частину територій Китаю та Індокитаю. «Друга світова війна в кольорі» – це фільм, в якому розглянуті події Західноєвропейського і Східноєвропейського фронтів, Північно-Африканську кампанію та Тихоокеанський театр військових дій.

22 червня 1941 року нацистська Німеччина, порушивши радянсько-німецький договір 1939 року, напала на СРСР. До неї приєдналися Італія, Румунія, Угорщина, Словаччина, Фінляндія. Радянсько-німецький фронт, куди відразу ж перемістився центр ваги Другої світової війни, став головним і визначальним. Із вини Сталіна, який довірився пакту з Гітлером, радянські війська не були підготовлені до належної відсічі агресору, але гітлерівський план «блискавичного» розгрому СРСР («План Барбаросса») зазнав провалу після першої великої поразки німецької армії у Московській битві 1941-1942 рр. Однак на цей час ворог окупував територію країн Балтії, Білорусі, Молдови, переважну частину України. 

Напередодні війни «українське питання» було розмінною картою в руках європейських держав. Українці на Закарпатті були першим народом у міжвоєнній Європі, який не змирився з анексією, а ще в березні 1939 року зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих. Фільм відомого українського режисера Тараса Химича «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941» розкаже вам про початок Другої світової війни та про перебування Галичини під владою «перших совітів», як називали тоді період з 1939 по 1941 рр., коли радянську окупацію краю змінила окупація німецька. Фільм заснований на спогадах очевидців, містить інтерв’ю учасників подій та істориків, кадри з хроніки  Другої світової війни, а також відтворення подій за участю військово-історичних реконструкторів та акторів.

22 червня 1941 року нацистська Німеччина, порушивши радянсько-німецький договір 1939 року, напала на СРСР. До неї приєдналися Італія, Румунія, Угорщина, Словаччина, Фінляндія. Радянсько-німецький фронт, куди відразу ж перемістився центр ваги Другої світової війни, став головним і визначальним. Із вини Сталіна, який довірився пакту з Гітлером, радянські війська не були підготовлені до належної відсічі агресору, але гітлерівський план «блискавичного» розгрому СРСР («План Барбаросса») зазнав провалу після першої великої поразки німецької армії у Московській битві 1941-1942 рр. Однак на цей час ворог окупував територію країн Балтії, Білорусі, Молдови, переважну частину України. 

Напередодні війни «українське питання» було розмінною картою в руках європейських держав. Українці на Закарпатті були першим народом у міжвоєнній Європі, який не змирився з анексією, а ще в березні 1939 року зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих. Фільм відомого українського режисера Тараса Химича «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941» розкаже вам про початок Другої світової війни та про перебування Галичини під владою «перших совітів», як називали тоді період з 1939 по 1941 рр., коли радянську окупацію краю змінила окупація німецька. Фільм заснований на спогадах очевидців, містить інтерв’ю учасників подій та істориків, кадри з хроніки  Другої світової війни, а також відтворення подій за участю військово-історичних реконструкторів та акторів.

Неодноразово у своїх розмовах Гітлер згадував Україну як суто німецьку колонію. В його планах було вигнати геть населення. Диктатор мріяв, що через 100 років тут проживатимуть мільйони німецьких селян. Нацистський новий порядок на окупованих територіях України передбачав за собою тотальний терор, голокост, створення концентраційних таборів і гетто для євреїв (усього в Україні існувало 180 великих концтаборів і 50 гетто), масове знищення євреїв (Бабин Яр, Дрогобицький Яр, Янівський концтабір та ін.).

Із червня 1941 р., після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР, уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50% бійців. На території України відбулися перші великі битви на східному фронті Другої світової війни – танкова битва у «трикутнику» Луцьк – Рівне – Броди, оборона Києва, Одеси, Севастополя. До кінця 1941 р. в німецькому полоні опинилося більше 1 млн 300 тис. українців. В Україні в 1941-1942 рр. були утворені великі оточення – «котли» – під Уманню, Києвом, Мелітополем, Керчю та Харковом. З січня 1943 р. до жовтня 1944 р. Червона Армія здійснила в Україні 13 наступальних і дві оборонні операції. Загальна кількість осіб, мобілізованих з України за роки війни до радянських Збройних Сил перевищує 6 млн. бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом. Документальний фільм «20 кроків до мрії. Україна у Другій світовій війні» хронологічно викладає інформацію про період воєнних дій на території України та хід визвольних операцій з 1943 року.

Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. Унаслідок взаємодії багатьох факторів, таких як мобілізація значної частини чоловічого населення, депортації, загибелі мирного населення, голокосту, евакуацій,  жорсткого протистояння Руху Опору в німецькому тилу, голоду під час окупації відбулися  вкрай катастрофічні демографічні зміни. Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років наразі оцінюються у 8-10 млн осіб. За підрахунками вчених, Галичина втратила 22% населення, Волинь і Полісся – 12%, Центральна, Південна та Східна Україна – 30%. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років. Документальна драма Світлани Усенко «Діти перемоги» – фільм з історій живих свідків трагедії, яку Україна пережила з 1939 по 1945 рік. В основу стрічки лягло 6 сповідей головних героїв, які, будучи маленькими дітьми, відчули події Другої світової війни на власній долі.

Після звільнення Закарпатської України у ході  Карпатсько-Ужгородської операції  розпочинається звільнення європейських країн наступальними операціями Червоної Армії.  6 червня 1944 року союзницькі війська висадилися на узбережжі Франції (у Нормандії) і відкрили другий фронт в Європі. Опівночі 8 травня 1945 року Німеччина беззастережно капітулювала. Після того, як США скинули атомні бомби на міста Хіросіма та Наґасакі, 2 вересня 1945 року капітулювала Японія.

Друга світова стала часом безпрецедентного насильства з обох протиборчих сторін (етнічні чистки, масові зґвалтування та вбивства цивільного населення, Голокост, примусові депортації, голод), співробітництва з окупантами, себто колабораціонізму, – явищ, які й досі викликають запеклі дискусії як серед фахівців, так і всередині держав усього світу. Ніколи в людській пам’яті не потьмяніють і не згаснуть полум’яні роки минулої війни, коли юнаки та дівчата разом зі своїми батьками відстояли та захистили рідну землю від фашистського поневолення.

Ми повинні пам'ятати, яким страшним лихом стала для українців Друга світова війна. Ми повинні пам’ятати, що агресора зупинили лише спільними зусиллями об'єднані нації. Адже той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Пам'ять та пошана подвигу людства робить нас сильнішими. Вічна пам'ять героям! Вічна їм слава!

Пропонуємо вам  ознайомитися з іншими  актуальними матеріалами документального та художнього характеру, що  присвячені подіям Другої світової війни:

  1. Бібліографічний огляд «Гірка правда війни: образ Другої світової війни в сучасній українській художній літературі».
  2. Про події, які відбувались на теренах Херсонщини під час Другої світової війни ви можете дізнатись, завітавши на краєзнавчий проект «Листи з війни».
  3. Рукопис «Окупація Херсона. 1941-1944» очевидця тих подій Б.Є. Вадона.

Документальні фільми, присвячені Другій світовій війні:

  1. Втрати України за час Другої Світової війни [Електронний ресурс]: Dedyshyn Andrij.– 2014. ­­– Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 5.05.2023.
  2. 20 кроків до мрії. Україна у Другій світовій війні [Електронний ресурс]: RadianskaUkraina. –  2008. – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 5.05.2020 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  3. День в історії. Друга світова [Електронний ресурс]: 24 Канал. – 2008. –Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 5.05.2023.
  4. Друга світова війна в кольорі. [Електронний ресурс ]: American Heroes Channel. –  Велика Британія., 2009- Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. –  Дата перегляду: 5.05.2023 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  5. Жінки у Другій світовій  війні | Пишемо історію. [Електронний ресурс ]:  UATV – твій новинний канал. – К., 2015. – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. –Дата перегляду: 6.05.2023.
  6. Історія гідності: Друга світова війна [Електронний ресурс]: 24 Канал. – 2008. – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 5.05.2023
  7. Мифы о Второй мировой. Опровержение [Електронний ресурс]: Радіо Свобода Україна. – 2007. – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 6.05.2023.
  8. НАШІ. ТОП-5 таємниць Другої світової війни [Електронний ресурс]: 24 Канал.- 2008.- Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. - Дата перегляду: 6.05.2023.
  9. Україна у Другий світовій війні | Пишемо історію [Електронний ресурс]: UATV – твій новинний канал. –  К.,2015.- Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 5.05.2023.

Календар подій

      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
3031