Цей матеріал є англійською мовою
27.01.2006
у Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара відбувся літературно-музичний вечір, присвячений 115-річниці з дня народження Павла Григоровича Тичини.
До речі, у січні народилося кілька славних українських поетів, серед яких Володимир Сосюра, Василь Симоненко, Василь Стус і, звичайно ж, Павло Тичина.
На жаль, ми часто беремося судити про те, чого не знаємо або знаємо не до кінця. Така поверхова оцінка нашого минулого, поверхові знання про талановитих українців, їхню спадщину негативно позначилися на національній культурі, що особливо сильно відчувається сьогодні.
У пересічних людей старшого покоління творчість П. Тичини зводиться до вірша „Партія веде”. Щоб не повторити помилок минулого бібліотекарі відділу обслуговування намагалися якомога глибше розкрити трагізм таланту одного з найкращих поетів України, використовуючи матеріали близької йому людини, Станіслава Тельнюка, який часто бував у Тичини вдома, а після смерті поета навідував його дружину Лідію Петрівну. Саме вона допомогла написати рядки, які сприяють переосмисленню багатьох сторінок життя Павла Григоровича, проливають світло на темні та суперечливі моменти його творчості.
Вшанувати пам’ять одного з найбільших слов’янських і світових поетів прийшли голова Обласної філії спілки письменників України, Заслужений діяч з мистецтв Братан Микола Іванович; член Національної спілки журналістів України, письменниця, літературний критик Щерба Таїса Миколаївна; голова Обласної організації всеукраїнського товариства „Просвіта” Олексюк Олег Васильович. Кожен з них висловив певні думки стосовно життя і творчості Павла Тичини.
На вечорі прозвучали маловідомі широкому загалу читачів вірші („Пам’яті тридцяти”, „Загупало в двері прикладом”, „Не Зевс, не пан”, „І Бєлий, і Блок...” та інші), пісні у виконанні Ткаченко Олени. Всю трагічність долі великого слов’янського поета – Павла Григоровича Тичини – Ігошева Марина спробувала виразити своєю хореографічною композицією.
І можливо, саме після цього літературно-музичного вечора творчість Павла Тичини стане для декого більш зрозумілою та більш близькою.
До речі, у січні народилося кілька славних українських поетів, серед яких Володимир Сосюра, Василь Симоненко, Василь Стус і, звичайно ж, Павло Тичина.
На жаль, ми часто беремося судити про те, чого не знаємо або знаємо не до кінця. Така поверхова оцінка нашого минулого, поверхові знання про талановитих українців, їхню спадщину негативно позначилися на національній культурі, що особливо сильно відчувається сьогодні.У пересічних людей старшого покоління творчість П. Тичини зводиться до вірша „Партія веде”. Щоб не повторити помилок минулого бібліотекарі відділу обслуговування намагалися якомога глибше розкрити трагізм таланту одного з найкращих поетів України, використовуючи матеріали близької йому людини, Станіслава Тельнюка, який часто бував у Тичини вдома, а після смерті поета навідував його дружину Лідію Петрівну. Саме вона допомогла написати рядки, які сприяють переосмисленню багатьох сторінок життя Павла Григоровича, проливають світло на темні та суперечливі моменти його творчості.
Вшанувати пам’ять одного з найбільших слов’янських і світових поетів прийшли голова Обласної філії спілки письменників України, Заслужений діяч з мистецтв Братан Микола Іванович; член Національної спілки журналістів України, письменниця, літературний критик Щерба Таїса Миколаївна; голова Обласної організації всеукраїнського товариства „Просвіта” Олексюк Олег Васильович. Кожен з них висловив певні думки стосовно життя і творчості Павла Тичини.
На вечорі прозвучали маловідомі широкому загалу читачів вірші („Пам’яті тридцяти”, „Загупало в двері прикладом”, „Не Зевс, не пан”, „І Бєлий, і Блок...” та інші), пісні у виконанні Ткаченко Олени. Всю трагічність долі великого слов’янського поета – Павла Григоровича Тичини – Ігошева Марина спробувала виразити своєю хореографічною композицією.
І можливо, саме після цього літературно-музичного вечора творчість Павла Тичини стане для декого більш зрозумілою та більш близькою.
Коментарі