Професія патологоанатома відома ще з середньовіччя, коли перші лікарі проводили розтини тіл померлих людей із метою вивчення анатомії та внутрішніх органів. У професійні обов'язки патологоанатома входить розтин тіла у стаціонарах лікарень, а також проведення досліджень тканин організму людини з метою виявлення захворювань за життя. Патологоанатоми не лікують. Вони встановлюють або підтверджують причину смерті. Близько 80% свого часу патологоанатом проводить не в операційній, а в лабораторії чи у кабінеті – за мікроскопом. Більшість часу приділяють біопсії – мікроскопічній діагностиці біоматеріалів пацієнтів. Біопроби надсилають фахівці різних напрямів медицини – дерматологи, хірурги, ендоскопісти, гінекологи – для виявлення природи патологічних змін. Займаючись лабораторними дослідженнями біопроб та операційного матеріалу, патологоанатом проводить прижиттєву діагностику і допомагає лікарю в точній постановці діагнозу. Адже головне завдання спеціаліста – допомогти лікарям-колегам встановити правильний діагноз хворим. Їхня робота для багатьох здається чимось таємним, загадковим і містичним.
Щоб стати патологоанатомом, необхідно здобути вищу медичну освіту за спеціальністю «Патологічна анатомія». Крім того, такі особисті якості, як холоднокровність, урівноваженість, уважність і стресостійкість, безумовно, повинні бути в людини, яка прагне присвятити своє професійне життя такій, скажімо, екстремальній роботі.
Професія лікаря завжди актуальна, а фах патологоанатома, особливо з огляду на стрімкий розвиток сучасних технологій, стає ще більш затребуваним.
Більше про патологічну анатомію як науку, гістологічні та цитологічні методи дослідження, встановлення діагнозів тощо ви дізнаєтесь у відділі документів з медичних наук Гончарівки (IV поверх), де для всіх бажаючих організовано відкритий перегляд літератури «Розтин покаже: короткий курс патоморфології». Інформація, представлена на сторінках відібраних видань, допоможе інакше подивитися на цю тему!
