Іван Лінєйцев (1995 - 2023)
Іван народився у селі Макарівка, Каланчацького району. Після школи закінчив Чаплинський ліцей та здобув фах водій-електрик.
За словами сестри, армія йому дуже подобалася, це було його місце. Він почувався там комфортно. «На усі мої переживання він завжди відповідав, що все буде добре. Ми запам’ятаємо його молодим, веселим, добрим та найулюбленішим героєм», – згадує сестра Тетяна.
Олексій Хвостик
Народився у селі Вербове Пологівського Району Запорізької області 10 червня 1985 року.
24 лютого 2022 року групі під його командуванням тривалий час вдавалось стримувати колону ворожих танків, що рухалась з міста Олешки, маючи при цьому тільки один БТР.
Коли почалось бомбардування ворожої авіації, Олексій надав наказ усім членам своєї групи відступати, лишившись наодинці з ворогом. Своїми діями надав можливість евакуювати особовий склад військової частини НГУ (більше 300 чоловік) та вивезти важливі документи. До останнього прикривав відхід своєї групи, загинувши в районі Антонівського мосту біля м. Херсон.
Олександр Савельєв (1960 – 2022)
Олександр народився у місті Семипалатинськ, Казахстан. Жив у селищі Білозерка Херсонської області.
З 2015 року служив за контрактом у Збройних Силах України. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. З початком повномасштабної війни чоловік знову взяв до рук зброю та став на захист України.
«Він був люблячим чоловіком, батьком і дідусем. Завжди відгукувався на прохання про допомогу, мав багато друзів і знайомих. Був доброзичливий, з активною життєвою позицією. Коли Україна стояла на шляху до незалежності в 1991 році, першим привіз у Білозерку наш жовто-блакитний прапор», – розповіла донька загиблого.
Руслан Сторчеус (1979-2014)
Народився Руслан 11 січня 1979 року в Херсоні, в родині робітників.
Руслан Сторчеус був активним учасником Помаранчевої революції 2004 року. Його незламна жага до правди та безмежна любов до своєї країни побудили Руслана до боротьби – від початку Євромайдану, з перших днів він стояв пліч-о-пліч з активістами й не відступав до перемоги. Пізніше він приєднався до Народної Самооборони Херсона. А вже у травні 2014 року Руслан вступив у лави добровольців підрозділу УМВС України в Херсонській області.
"Свобода варта того, аби її захищати," – ці слова, які Руслан Сторчеус висловив у одному зі своїх інтерв'ю, здавалися найбільш точним відображенням його життєвої філософії. Ця фраза найкраще втілювала його відданість ідеї свободи та готовність приймати виклики для її захисту.
Ковальов Владислав (1984 – 2014)
Владислав народився та провів своє дитинство у Каховці.
Серед тих, хто став справжнім героєм “Іловайського котла” та віддав своє життя, був молодий і надзвичайно обдарований військовий хірург Владислав Ковальов. Його коротка десятиденна служба на передовій вразила усіх. За цей час він врятував низку життів, виявивши вражаючі навички та безмежне віддання своїй медичній професії та обов'язку перед Батьківщиною.