15.11.2016 07:21
75 років тому почалася трагічна сторінка життя етнічних німців, які проживали на території України. За рішенням уряду колишнього Радянського Союзу, вони були депортовані в Сибір, Казахстан і Алтайський край тільки з причини своєї національності – німці. Більшість депортованих і демобілізованих з лав армії були відправлені в трудову армію, яка нічим не відрізнялася від в'язниці. Їх біди не закінчилися і після війни, вони не могли повернутися у свій будинок, були позбавлені права на отримання вищої освіти і не мали права займати керівні посади.
Щоб зберегти пам'ять про ті роки поневірянь і принижень, було проведено урочистий захід в стінах нашої бібліотеки, на який зібралися свідки тих страшних подій, що пережили депортацію, вижили в трудових таборах, їхні нащадки й онуки.
Співробітник бібліотеки, координатор роботи фонду проекту «Мова. Культура. Німеччина» Гете-Інституту в Україні підготувала довідку про долю німців Херсонщини та їх життя на поселеннях у Сибіру.
Один із нащадків тих німців, які приїхали заселяти Україну на запрошення Катерини II, Векессер Віктор Іванович, розповів про долю своєї родини, яка нерозривно пов'язана з життям усього народу: виїзд в Казахстан, важка праця на безкрайніх полях цілини, проблеми з поверненням до себе на батьківщину, в Херсон, і острах вписати в паспорт свою національність – німець.
Присутні вшанували пам'ять всіх померлих хвилиною мовчання.
Ми вдячні керівнику Херсонського центру німецької культури Ларисі Дворніковій, керівнику молодіжного партнерського центру Херсонського національного технічного університету Юлії Богдан за допомогу в організації та проведенні заходу. Сподіваємося на подальшу співпрацю.
Сектор обліку користувачів