165 років з часу написання Марком Вовчком повісті «Інститутка»
В українську літературу Марія Олександрівна Вілінська ввійшла зі своїми "Народними оповіданнями" під псевдонімом Марко Вовчок. Ввійшла і залишилась там назавжди як співець волі та людинолюбства, як автор антикріпосницьких творів.
Своєрідним продовженням «Народних оповідань» стала перша в українській літературі соціально-реалістична повість «Інститутка». Марко Вовчок почала її писати в 1858 р. у Немирові на Вінничині, продовжила в Петербурзі, а завершила у 1859 році у Парижі.
Спочатку твір називався «Панночка», проте письменниця змінила назву, таким чином підкреслюючи абсурдність суспільства, де часто неосвічені кріпаки морально вищі за своїх освічених панів.
Ще з дитячих років, живучи у домі вітчима, майбутня письменниця пройнялася огидою і ненавистю до жорстокого світу кріпосництва, насильства, зла, співчуттям до поневолених і скривджених. Поштовхом до написання «Інститутки», у якій вона зобразила одну з випускниць інституту шляхетних дівчат, дало враження майбутньої письменниці від перебування в Харківському пансіоні. Марко Вовчок у своєму творі дуже яскраво протиставила два типи особистості — кріпачку з її глибокою моральністю й душевною чистотою, християнським всепрощенням, і манірну панночку, сенс життя якої полягав тільки в знущанні з інших людей, яка була позбавлена людської гідності і намагалася утвердити себе, принижуючи інших.
У 1859 р. повість «Інститутка» була надрукована російською мовою.». Її переклав і надрукував у журналі «Отечественные записки Іван Тургенєв. «Цими днями,— ділився новиною у лютому 1859р. І. Тургенєв, мені прочитали досить велику повість під назвою «Інститутка», від якої я прийшов у цілковите захоплення: такої свіжості й сили ще, здається, не було».
Українською мовою у більш повному обсязі повість була надрукована в журналі «Основа» у 1862 році. Про повний текст твору навіть тут не доводиться говорити. Сьогодні твір налічує 47 розділів.
Марко Вовчок присвятила твір Кобзарю, який називав її ’’своєю літературною донею’’. Відомий, наприклад, такий промовистий факт. Коли одного разу письменниця попросила Т. Шевченка «поправити що-небудь» у її творі, поет схвильовано відповів: «Як можна до цього торкатися! Це для самого мене джерело істини і краси».
Творчість Марка Вовчка відіграла важливу роль у подальшому розвитку української реалістичної прози, збагатила українську прозу новим видом розповіді, у якій автор зливається з оповідачем, зуміла майстерно використати всі скарби розмовної народної мови і фольклору. Започаткований «Інституткою» напрям реалістичного зображення народного протесту розвинули Панас Мирний та Іван Білик у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Ольга Кобилянська стверджувала, що твори Марка Вовчка «з повним правом стали в ряд з найкращими творами світової літератури про селянство».
Музей Марко Вовчок у Нальчику.
https://www.youtube.com/watch?v=Z58I071FVCE&ab_channel=hetmanUA Марко Вовчок Інститутка (аудіокнига)
https://www.youtube.com/watch?v=FtlfT3m3zDE документальний фільм «Марко Вовчок. Таємнича зірка». (автор - UA-перший).
https://www.youtube.com/watch?v=5t73oCGSbkA&ab_channel=IrynaFarion Марко Вовчок – Шевченкова натхненниця. Гостра, як лезо, впевнена, як тигриця і самодостатня, як небо
https://www.5.ua/kultura/top10-tsikavykh-faktiv-pro-marko-vovchok-134479.html Марко Вовчок : топ-10 таємниць життя ’’фатальної жінки’’.
Підготувала О. Пінчук