Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00
Меню розділу

Масенко Лариса Терентіївна

Роки життя: 14.11.1942 - дата смерті невідома

Жанр: Нон-фікшн
Країна: Російська Федерація
Місто: с. Безім'яне

Дебют, премії, екранізації:

   Лариса Масенко - мовознавець, фахівець у галузі соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики; доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія", провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України.
     У 1959–1964  навчалася в Київському державному університеті ім. Т. Шевченка на факультеті філології (українська мова і література), закінчила аспірантуру в інституті мовознавства АН УРСР і в 1972 захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук "Гідронімія басейну Південного Бугу" .Свою професійну діяльність починала у 1964 в інституті мовознавства АН УРСР  з посади старшого лаборанта і до старшого наукового співробітника.
   З 1996 – доцент кафедри сучасної української мови Київського національного університета ім. Т. Шевченка. З 2001 і дотепер  працює у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", спочатку завідувачем кафедри української мови, а з 2010 професором цієї ж кафедри. Докторський ступінь отримала в 2005,  дисертація за темою "Українська мова в соціолінгвістичному аспекті".  
        Лариса Масенко – член Всеукраїнського товариства "Просвіта", а також член Товариства української мови Київського національного університету ім. Т. Шевченка, член комісії з соціолінгвістики Міжнародного комітету славістів. Автор понад 200 наукових праць.
        Особисту бібліотеку з 2015 року передає Науковій бібліотеці НаУКМА. 
 
Відзнаки та нагороди:
  • Друге місце у номінації Політлікнеп книги «Мова і політика» Першої Всеукраїнської рейтингової акції «Книжка року 1999».
  • Номінаційний сертифікат Шостої Всеукраїнської рейтингової акції «Книжка року 2004»; «Мова і суспільство: Постколоніальний вимір» — у короткому списку номінації Політлікнеп.
  • Лауреат Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка (2005).
  • Лауреат премії імені Олекси Гірника (2009).
  • Лауреат премії імені Василя Стуса (2010).
  • Лауреат премії імені Петра Могили (2010) [2].
  • Лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2017)[3].

Твори автора:

     Авторка праць із гідронімії України, співукладач «Словника гідронімів України» (1979) та «Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі» (1985). Має публікації з історії української літературної мови, поетики та мови класиків української літератури (Тарас Шевченко, Леся Українка, Григір Тютюнник) та сучасних письменників (Іван Драч, Валерій Шевчук, Оксана Забужко, Юрій Андрухович). У цих працях поєднує мовознавчий аналіз із літературознавчим, розкриває образний потенціал слова, проникаючи в глибинну структуру художнього тексту. Упорядник і авторка вступних статей до видань спадщини видатних українських мовознавців (Павло Житецький, Юрій Шевельов).
     Починаючи з кінця 1980-х років активно опрацьовує соціолінгвістичну проблематику. Вивчає мовну ситуацію України, функціонування й стан сучасної української мови за умов масового українсько-російського білінгвізму, побутування мішаних форм мовлення. У її працях започатковано соціолінгвістичне обстеження Києва. Зокрема, визначено демографічну й комунікативну потужність української та російської мов у різних сферах міського життя, досліджено ставлення киян до обох мов і ступінь конфліктності міжмовних стосунків.
    Досліджує специфіку радянської мовної політики в Україні та її наслідки, зокрема практику втручання партійних органів СРСР у внутрішній розвиток української мови. На підставі численних документів показала, що це втручання було спрямоване на штучне зближення української мови з російською й мало на меті подальшу ліквідацію української мови як незалежного мовного утворення.
     Як провідний український соціолінгвіст і експерт із питань мовної політики постійно виступає в засобах масової інформації з актуальних питань мовного життя України. Прагне донести до широкого загалу усвідомлення визначальної ролі української мови в розбудові суверенної держави. Привертає увагу громадськості до загроз, спричинених недосконалістю мовного законодавства, браком державної мовної політики та хибними кроками влади в розв'язанні проблем двомовного суспільства.
     Бібліографія дослідниці налічує понад 200 публікацій. Учасниця багатьох українських і міжнародних наукових конференцій. Підготувала чотирьох кандидатів наук. Створила свою школу соціолінгвістики.

Монографії, словники:

  • Власні назви і відтопонімічні утворення Інгуло-Бузького Межиріччя. — К. : Наук. думка, 1977. — 192 с. (співавтор).
  • Гідронімія Східного Поділля. — К. : Наук. думка, 1979. — 195 с.
  • Словник гідронімів України. — К. : Наук. думка, 1979. — 435 с. (співукладач)
  • Складні питання сучасного українського правопису. — К. : Наук. думка, 1980 (співавтор).
  • Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках. — К. : Наук. думка, 1981 (співавтор).
  • Історія української мови. Лексикологія та фразеологія. — К. : Наук. думка, 1983 (співавтор).
  • Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. — К. : Наук. думка, 1985 (співукладач).
  • Жанри і стилі в історії української літературної мови. — К. : Наук. думка, 1989 (співавтор).
  • Культура української мови: Довідник. — К. : Либідь, 1990. — 303 с. (співавтор).
  • Українські імена і прізвища. — К. : Т-во «Знання» УРСР, 1990. — 48 с.
  • Мова і політика. — 1-е вид. — К. : Соняшник, 1999. — 100 с.[4]
  • Мовна ситуація Києва: День сьогоднішній та прийдешній. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2001. — 92 с.
  • У вавилонському полоні: Теми національної та соціальної неволі у драматургії Лесі Українки. — К. : Соняшник, 2002. — 152 с.
  • Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2004. — 164 с.[5]
  • Мова і політика. — 2-ге вид., доп. — К. : Соняшник, 2004. — 120 с.[4]
  • Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2005. — 399 с. (співавтор)[6]
  • (У)мовна (У)країна. — К. : Темпора, 2008. — 88 с.
  • Język i społeczeństwo: wymiar postkolonialny / Przekł. i red. nauk. A. Bracki. — Gdańsk: Wyd-wo Uniwersytetu Gdańskiego, 2008. — 195 s.
  • Нариси з соціолінгвістики. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2010. — 243 с.
  • Суржик: між мовою і «язиком». — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2011. — 135 с.
  • Język i polityka / Przekł. i red. nauk. A. Bracki. — Gdańsk: Athenae Gedanenses, 2012. — 173 s.
  • Мова радянського тоталітаризму.[7][8] — К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2017. — 240 с. — ISBN 9786177023622.
  • Суржик: між мовою і «язиком». — 2-ге вид., зі змінами і допов. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2019. — 232 с.
  • Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні — К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2020. — 176 c. — ISBN 978-617-7755-14-1.

Інші матеріали (офіційні сайти, сторінки в соцмережах, відео):

Всі видання автора

Масенко Лариса Терентіївна. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні/ Лариса Масенко ; [худож. оформ. О. Я. Остапова ; авт. вступ. сл. П. Кагуй]- Київ : Кліо, 2020. - 175 с. - Бібліогр. у підрядк. прим., ISBN 978-617-7755-14-1

Календар подій

      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
3031