«Я не буду панувати, ні!
Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем,
так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»
Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч»
Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру, Іван Карпович Тобілевич (псевдонім – І. Карпенко-Карий) належить до тих славних діячів вітчизняної культури, якими пишається наш народ. Продовжуючи традиції Т. Шевченка, він відіграв велику роль у боротьбі за реалізм, народність, ідейність української літератури й театрального мистецтва.
За двадцять років творчої діяльності І. Карпенко-Карий написав близько двох десятків п’єс різних жанрів. Серед них – побутові драми з життя села, гостросатиричні комедії, історичні трагедії тощо. Його п’єси засвідчили дальший розвиток української класичної драматургії.
І. Франка писав про І. Карпенка-Карого: “Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто .знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”.
У 1889 році І. Карпенко-Карий написав перший варіант комедії «Гроші». Того ж року автор надіслав її до цензури, але звідти вона повернулася з написом: «К представлению признано неудобным». У 1890 році після переробки та доповнень комедія була дозволена до постановки під зміненою назвою — «Сто тисяч». На думку самого автора, ця назва твору краще відповідає його сюжету.
Докладніше про історію написання комедії «Сто тисяч» Івана Карпенко-Карого в рамках віртуального проєкту «Історія однієї книги» можна ознайомитись на сайті книгозбірні.
