Демократичні процеси, які крокують світом, дедалі більше змінюють наш простір, щоб жити стало комфортніше й безпечніше.
Серед таких позитивних змін – загальносвітовий тренд на облаштування міської інфраструктури для маломобільних груп населення, зокрема для людей з особливим потребами, підвищення якості їх обслуговування, створення для них особливих умов в установах органів влади, місцях дозвілля та освіти.
Україна, як держава, де життя та здоров'я людини визначені найвищою цінністю, намагається не відставати від зазначених процесів.
Так, 3 грудня 2018 року на Всеукраїнській нараді зі створення безперешкодного середовища у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було презентовано нові державні будівельні норми щодо доступності – ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».
Умови для людей з особливими потребами створюються не тільки на українських вулицях, а й у книгозбірнях. На базі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара вже понад 12 років працює Центр обслуговування користувачів з особливими потребами. Підрозділ має унікальне обладнання: стаціонарний та портативний збільшувачі текстів і зображень, тифлоплеєр, принтер, що друкує шрифтом Брайля, та клавіатура зі шрифтом Брайля. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє незрячій людині працювати з комп’ютером, мати доступ до інформації в Інтернеті. Також Центр містить колекцію книг шрифтом Брайля та аудіовидань. Книгозбірня продовжує працювати у цьому напрямі.
Тому нещодавно співробітник відділу обслуговування користувачів Костянтин Капошилін взяв участь у Всеукраїнському моніторингу доступності міст, організованому громадською ініціативою «Dostupno.UA». Мета моніторингу – порушити питання важливості безбар’єрного простору в українських містах. А також продемонструвати переваги від створення комфортного громадського простору для маломобільних груп населення, зокрема для людей з інвалідністю, з маленькими дітьми та дитячими візочками, для літніх людей та мандрівників з важкими валізами тощо.
Організатор та засновник ініціативи Дмитро Щебетюк спочатку провів цікавий майстер-клас для всіх охочих стати експертами та познайомитися з методикою оцінки свого міста. Після здобуття навичок громадські активісти та небайдужі громадяни, які завітали на захід, поділилися на групи та вирушили на перевірку міського простору.
Експерти вимірювали висоту бордюрів, кути схилу з'їздів та пандусів, перевіряли наявність належних умов доступу до інфраструктури банків, аптек та супермаркетів, що зустрічалися їм на маршрутах. Херсонці з інтересом спостерігали за процесом та охоче цікавилися метою дослідження. А адміністратори будівель, що стали предметом вивчення, намагалися дізнатися, які саме недоліки були виявлені, маючі на меті їх подальше усунення.
У заході взяли участь шість команд, у кожній – по чотири групи, що свідчить про доволі високий рівень зацікавленості херсонців питаннями доступності та безпечності свого міста.
За результатами дослідження буде складено загальноукраїнський рейтинг доступності міст, який, зокрема, виявить і дії влади в цьому напрямі.