Від укладачів
У даному посібнику представлені матеріали з історії поселення, побуту, характеру традиційно-побутової культури та сучасного становища багатьох націй і народностей, які проживають у Херсонській області.
Посібник адресований працівникам органів державної влади, бібліотек, музеїв, засобів масової інформації, краєзнавцям, історикам, політологам, культурологам, літературознавцям, фольклористам, викладачам, аспірантам, студентам гуманітарних вузів, усім, хто цікавиться історією Таврійського краю.
Серед друкованих видань – документальні джерела, статистичні матеріали, історичні та етнографічні дослідження, твори публіцистики українською та російською мовами, починаючи з XVIII ст. і до теперішнього часу. До покажчика включено монографії, науково-популярну, довідкову літературу, навчальні посібники, публікації в періодичних виданнях та збірниках, які були виявлені в процесі вивчення фондів та каталогів, бібліографічних джерел Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, бібліотеки Херсонського обласного краєзнавчого музею, фонду Херсонського єврейського благодійно-общинного центру "Хесед-Шмуель" документів Державного архіву Херсонської області та електронних каталогів окремих бібліотек України і Росії.
Література у покажчику згрупована за тематичними розділами. В межах розділів представлені довідкові видання, матеріали загального змісту та краєзнавчі публікації. Включені матеріали розміщені за алфавітом авторів або назв публікацій. Законодавчі документи винесені наперед.
Перший розділ “Херсонщина багатонаціональна” містить матеріали загального характеру про національний склад населення області, подані також видання, які висвітлюють проблеми проживання представників різних народностей на території Херсонської області. Статистичні матеріали, які дають змогу прослідкувати зміни в кількості населення краю за національностями з середини XIX ст. і до сьогоднішнього дня, виділені в окремий підрозділ “Статистика свідчить”, де вони подані в прямій хронології переписів та статистичних зведень по області в цілому, потім по окремих регіонах.
Процес заселення краю, його народна та урядова колонізація – одна з найбільш значних сторінок в історії Херсонщини. До цієї теми зверталось багато дослідників, їй присвячено чимало праць. У розділі “Із історії заселення області (кінець XVIII - початок XIX ст.)” пропонуються матеріали з питань початку заселення території краю.
Матеріали розділів “Населення області в XIX - на початку XX ст.”, “Етнічні меншини в 20-30-40-х рр. XX ст.”, “Національне відродження “ знайомлять читачів з документами, які розкривають національну політику уряду, соціально-економічне, правове становище різних народностей краю на окремих етапах історичного розвитку.
У підрозділах розділу ”Окремі народи Херсонщини“ бібліографічним описам передують короткі історико-етнографічні довідки. Підрозділи розміщені за алфавітом національностей. Матеріали про українців, як про основне населення Херсонщини, винесені наперед.
Література у посібнику представлена з максимальною повнотою, її відсутність у фонді Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара позначено астеріском (*), вказані друковані джерела або сигли фондоутримувачів. Для зручності користувачів вміщено покажчик націй і народностей, які проживають на Херсонщині, а також іменний і географічний покажчики.
Відбір літератури завершено у серпні 2012 року.
Архівні джерела, які представлені в бібліографічному покажчику, виявлені у фондах Державного архіву Херсонської області. Вони характеризують процес формування багатонаціональної Херсонщини, починаючи з кінця XVIII ст., з переселення на Південь України великих та дрібних землевласників з центральних губерній України, Росії, Білорусі та іноземних колоністів. Джерелознавча база досить різноманітна. Це характерні для дореволюційного періоду укази, ордери, рапорти, ревізькі казки (переписи) і документи радянської епохи – протоколи, доповіді, звіти, огляди, відомості та ін.
В покажчик включені:
Документи кінця XVIII - XIX століть, виявлені у фондах Новоросійської (Херсонської) губернської реслярні (ф.14), канцелярії Херсонського губернатора (ф.1), казенної палати (ф.22), Херсонської губернської і повітової земських управ (ф.5,6,240) та ін.
Архівні джерела після дореволюційного періоду становлять документи, які зберігаються у фондах повітових, волосних та сільських ревкомів, повітових виконкомів, окружного, районних, сільських рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (ф.р.37,38,1997,3131,2,297,306 та ін.), у фондах інспектур народної освіти (ф.р.413,414), відділів охорони здоров’я (ф.р.437,438), установ статистики, планування, профспілкових організацій та ін.
Укладачі намагались анотувати архівні джерела з максимальною наближеністю до тексту документа, зберігаючи характерні стилістичні особливості епохи.
Документи розміщені в кінці кожного розділу покажчика в хронологічній послідовності. Кожний документ забезпечений легендою, тобто описом, до якого включено номер фонду (Ф), опис (оп.), справа (спр. або рос. д.), аркуш (арк. або рос. л.), зворотна сторона аркушу (зв), номери фондів післяреволюційного періоду позначені буквою “р“ – (революція).
Перелік фондів Державного архіву, вказаних у покажчику, поданий в кінці посібника.
