Про подвиг героїв, що зчинили повстання у Собіборі, знято багато фільмів, написано кілька книг і сотні статей. В музеї Голокосту «Яд ва-Шем» м. Єрусалим повстанню в Собіборі належить одна з найпомітніших експозицій, і кожен ізраїльський школяр, студент, солдат знайомий із нею. Доля повстанців в Собіборі склалася по-різному: частину з них німцям вдалося знайти і знищити, інші стали партизанами і воювали з нацистами. До кінця війни в живих залишилось небагато. Один з них – уродженець Херсонської області Аркадій Вайспапір.
Учасники повстання в Собіборі О. Печерський, А. Вайспапір, С. Розенфельд |
Аркадій Вайспапір народився 23 грудня 1921 року в селі Бобровий Кут Херсонської області. Його батька розстріляли без суду і слідства комуністи, реабілітували в 1960 році. Аркадію було всього 16 років, коли він залишився без батька. Хлопець працював у своєму селі трактористом, а з початком війни був покликаний до лав Червоної армії, брав участь в обороні Києва, у боях був важко поранений – радянські війська потрапили в оточення, шпиталь з постраждалими захопили німці. Аркадій вижив, але його направили в один з найстрашніших німецьких таборів у Польщі – Собібор.
Собібор був зразковим табором знищення – сюди особисто приїжджав глава військ СС Генріх Гіммлер, довірена особа Гітлера. Ліквідувати табір смерті Собібор, де жорстоко вбили сотні тисяч людей, змусило лише повстання 1943 року – єдиний в історії Другої світової війни успішний бунт у таборі смерті.
Відділ зберігання та реставрації бібліотечних фондів пропонує простежити за подіями Собібору за допомогою книги, яка побачила світ 2016 року, – «Прорив у безсмертя. Повстання у таборі Собібор». Вперше українською мовою та під однією обкладинкою зібрані спогади організатора повстання Олександра Печерського, поема Марка Гейлікмана «Люка», що дала початок міжнародному проекту пам’яті героїв цього повстання, та інтерв’ю його активного учасника Аркадія Вайспапіра. Видання є частиною міжнародної кампанії з меморіалізації О. А. Печерського та його бойових товаришів, зокрема з відзначення учасників повстання державними нагородами. У радянські роки про подвиг героїв Собібора намагалися замовчувати, але сьогодні ми знаємо правду! Вимога
Наш земляк наразі є єдиним живим учасником повстання! Вам цікаво, як склалося його життя після тих жахливих подій, що описані у книзі? Після війни А. Вайспапір з відзнакою закінчив Запорізький індустріальний інститут. Працював головним інженером заводу запчастин в Луганську і Артемівську. Потім обіймав посаду начальника відділу в управлінні Раднаргоспу в Донецьку. У 1994 році разом зі своєю сім'єю переїхав до Києва. У 2016 році указом Президента України громадянин Аркадій Вайспапір нагороджений орденом «За заслуги» III-ого ступеня.
Чимало років минуло з часу того героїчного виступу непокори, та неможливо забути страшні події й пережиті жахіття в цьому пеклі, створеному людським розумом та руками. Сподіваємось, що ця книга не лише розкриє для вас жорстокість війни, але і стане водночас закликом до миру.