Час second-hand (кінець червоної людини)
Алексієвич Світлана
В75815
84(4УКР)6-4
А 46
84(4УКР)6-4
А 46
Алексієвич Світлана Олександрівна.
Час second-hand (кінець червоної людини)/ Світлана Алексієвич ; пер. з рос. Л. Лисенко ; вид.: Л. Фінберг, К. Сігов ; літ. ред. Т. Шкарупа; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Центр європ. гуманіт. дослідж., Центр дослідж. євр. історії і культури
- К. : Дух і літера, 2016. - 5-та кн. в худож.-докум. циклі (з 5 праць) під заг. назв."Червона людина. Голоси утопії". - 463 с. - (Бібліотека спротиву. Бібліотека надії), ISBN 978-966-378-421-2
Анотація:
Ця книга стала останньою в циклі з п’яти праць Світлани Алексієвич під загальною назвою «Червона людина. Голоси утопії».«Комунізм мав божевільний план, – розповідає авторка у передмові до книги, – переробити «стару» людину, «ветхого Адама». І це здійснилося… може, лише це й здійснилося. За сімдесят з гаком років у лабораторії марксизму-ленінизму створили окремий людський тип – «homo soveticus». Хтось вважає, що це трагічний персонаж, а хтось називає його «совком». Мені здається, я знаю цю людину, вона добре мені знайома, я з нею поруч, пліч-о-пліч, прожила чимало років. Вона – це я. Це мої знайомі, друзі, батьки».
Монологи, що потрапили до книги, авторка записувала протягом останнього десятиріччя, мандруючи всім колишнім Радянським Союзом.
«Час секонд-хенд» – це мій діагноз нам, діагноз тому, що ми зробили за 20 років, нашому злочинному романтизмові та, як я зараз вважаю, нашій мовчанці, нашій теперішній німоті й мовчанню еліти. Ми поступилися владою бандитам. Я навіть не знаю, як назвати. Це вже навіть не політики, а такий орден тих, хто має доступ до російського пирога. Ось вони його розділили, і це такий своєрідний орден».
Зміст
Нобелівська промова Світлани Алексієвич. С. 5
Нотатки співучасника. С. 17
Від редакції. С. 26
Частина перша. РОЗРАДА АПОКАЛІПСИСОМ
ІЗ ВУЛИЧНОГО ГОМОНУ ТА РОЗМОВ НА КУХНІ (1991-2001). С. 29-282
Десять історій у червоному інтер'єрі
про красу диктатури й таємницю метелика в цементі. С. 50
про братів і сестер, катів і жертв... та електорат. С.85
про шепіт і крик... і захват. С. 96
про самотнього червоного маршала та про три дні забутої революції. С. 111
про подаяння спогадів і жагу сенсу. С. 145
про іншу біблію та інших вірян. С. 169
про жорстокість полум'я та спасіння висотою. С. 189
про солодкість страждання та про фокус російського духу. С. 212
про час, коли кожен, хто вбиває, гадає, що він Богові служить. С. 238
про маленький червоний прапорець і посмішку сокири. С. 250
Частина друга. ЗВАБЛИВІСТЬ ПОРОЖНЕЧІ
ІЗ ВУЛИЧНОГО ГОМОНУ ТА РОЗМОВ НА КУХНІ (2002-2012). С. 285-462
Десять історій без інтер'єру
про Ромео та Джульету... тільки звалися вони Маргарита й Абульфаз. С. 300
про людей, які одразу стали іншими "після комунізму". С. 315
про самотність, яка дуже схожа на щастя. С. 332
про бажання їх усіх повбивати, а потім про страх, що тобі цього хотілося. С. 346
про стару з косою та вродливу дівчину. С. 362
про чуже горе, яке Бог поклав на поріг вашої оселі. С. 384
про життя-суку та про сто грамів легкого пісочку в білій вазочці. С. 398
про негидливість мертвих і тишу пороху. С. 409
про лукаву темряву та про "інше життя, яке можна зробити з цього". С. 428
про мужність і після неї. С. 448
Примітки обивателя. С. 463