Їсти, молитися, кохати
В81452
821(73)
Ґ 47
821(73)
Ґ 47
Ґілберт Елізабет.
Їсти, молитися, кохати: історія жінки, яка рік мандрувала Італією, Індією та Індонезією, шукаючи все на світі : [роман]/ Елізабет Ґілберт ; з англ. переклала Ярина Винницька ; [глов. ред. М. Савка]
- Львів : Вид-во Старого Лева, 2020. - 415 с., ISBN 978-617-679-153-9
УДК: 821.111(73)'06-31=161.2
Жанр: Роман
Анотація:
Це книга-сповідь, книга-квест, головний приз якого - ви самі. Книга-подруга, яку треба читати з олівцем. Інтимна жіноча проза, яка стає універсальною, бо говорить про високе без пафосу, про глибоке без повчань, про складне - просто і весело. З часів Джеймса Джойса внутрішній монолог ніколи ще не був настільки захоплюючим чтивом. Якщо бажаєте дізнатись, чого ж таки хоче жінка і як досягнути просвітлення, поїдаючи італійську піцу, ця елегантна шаманська подорож - саме для вас. Рекомендованозрілим жіінкам, що шукають себе, і незрілим чоловікам, які все ще шукають ідеальну жінку.Анотація бібліотекаря:
«Їсти, молитися, кохати» – надзвичайно щира розповідь жінки про духовне переродження і позитивні зміни у житті. Автор книги на власному прикладі довела, що навіть після найбільших криз можна не лише відновитися, а й відкрити в собі нові грані, можливості та рівні переживань. Героїня її роману – письменниця Ліз – розчарована у сімейному житті та зневірена в особистому щасті. Жінка втрачає головне: сенс та смак до життя. Аби набратися сил та повернутися до життя, Ліз вирішує подорожувати. На її шляху три країни: Італія, Індонезія та Індія. Там вона вчиться їсти зі смаком, молитися з відкритим серцем та кохати, наче вперше.Це щоденник подорожей по світу, як зовнішньому так і внутрішньому у пошуках насолоди, рівноваги, віри, гармонії, кохання… у пошуках себе. Це інструкція як з озера смутку повернутися у долину щастя та радості, як пробачати (насамперед себе) і відпускати минуле.
Книга надихає творити добрі вчинки, надає віри у власні сили та вчить любити та цінувати життя таким яке воно є.
Цитати
- "У цій книжці я намагаюся віднайти рівновагу, тому вирішила структурувати її на кшталт джап-мала, розбиваючи свою історію на сто вісім намистин, себто історій. Мої пацьорки зі ста восьми історій поділяються на три розділи : про Італію, Індію та Індонезію; три країни, що я їх відвідала протягом року, шукаючи сама себе. Такий поділ означає також, що кожна секція містить тридцять шість історій - дуже близьке мені число, бо пишу я все це впродовж свого тридцять шостого року життя".
- "Моя мама зробила вибір, який робить у своєму житті кожна людина; вона живе у мирі з тим, що обрала. Я на власні очі бачу цей її глибинний спокій. Вона не зрадила собі. А плоди її вибору щедрі - довге стабільне заміжжя з чоловіком, якого вона досі називає своїм найкращим другом, родина, що тепер розрослася до внуків, які обожнюють її, впевненість у власній силі. Так, можливо, були і жертви з її боку, і мій батько теж мусив чимось жертвувати. Але хто з нас не приносить своїх жертв?".
- "Є ще одна біда з отим перескакуванням із гілки на гілку, від думки до думки - ви ніколи не є там, де ви є. То порпаєтесь у минулому, то зазираєте у майбутнє, та майже ніколи вас немає у теперішньому моменті".
Екранізація, інші відеоматеріали
Елізабет Гілберт "Їсти, молитися, кохати" (огляд книги).
В 2010 році вийшов художній фільм «Їж, молись, кохай » Райана Мерфі, екранізація однойменного автобіографічного твору Елізабет Гілберт з Джулією Робертс у головній ролі.
