Таємниці письменницьких шухляд
Цалик Станіслав Миколайович
В70419
83.3(4УКР)6
Ц 14
83.3(4УКР)6
Ц 14
Цалик Станіслав Миколайович.
Таємниці письменницьких шухляд: детектив. історія укр. л-ри/ Станіслав Цалик, Пилип Селігей ; голов. ред. Н. Слюсаренко
- К. : Наш час, 2011. - Бібліогр.: с. 346-347. - 351, [1] с., [4] арк. ілюстр. с. - (Невідома Україна), ISBN 978-966-1530-65-1
Персоналії: Бажан М.П., Кочерга І.А., Тичина П.Г., Корнійчук О.Є., Самчук У.О., Рильський М.Т., Яновський Ю.І., Вишня О., Кундзіч О.Л., Гончар О.Т.
Предметні рубрики: Українська література -- Персоналії -- 20 ст.
- Що таке Роліт і чому саме так писалися шедеври?. С. 16-31
- Про що змовчали біографи Миколи Бажана. С. 32-49
- "Заслуживают внимания материалы, компрометирующие Рыльского". С. 50-69
- Новорічні містерії Івана Кочерги. С. 70-89
- Як Павло Тичина випередив Джорджа Орвелла і що з того вийшло. С. 90-115
- Олександр Корнійчук: таємниці червоного Шекспіра. С. 116-139
- Київська глорія Уласа Самчук. С. 140-184
- Куля в Максима Рильського. С. 185-205
- Юрій Яновський: биття й буття на літературному вулкані. С. 206-223
- І сміх, і сльози, і любов Остапа Вишні. С. 224-279
- "Кундзіча можна знищити безперешкодно...". С. 280-297
- Собор із "Собору", або Подорож Олеся Гончара до Мадонни. С. 298-345
Анотація:
Книжка містить документальні оповіді про українських літературних класиків XX ст.: М.Бажана, М.Рильського, І.Кочергу, П.Тичину, О.Корнійчука, У.Самчука, Ю.Яновського, Остапа Вишню, О.Кундзіча, О.Гончара. Розвідки спираються на маловідомі факти, які автори виявили в численних архівах і записали з усних спогадів. Якщо за радянських часів біографії письменників «лакувалися» і ставали штучними та нецікавими, то в цій книзі митці постають живими людьми з повсякденними радощами й життєвими драмами, творчими успіхами та невдачами. Автори будують розповідь як захопливий детектив, розглядають різні версії, намагаючись разом із читачем проникнути в закулісні таємниці радянського літ-процесу.Для найширшого кола читачів — усіх шанувальників українського письменства.
Зміст
Від авторів. С. 9
Розділ 1. Що таке Роліт і чому саме там писалися шедеври? С. 16-31
«Суботники» не тільки по суботах. С. 19
Насправді з балконів ніхто не стрибав. С. 23
Письменницькі «табелі про ранги». С. 27
Розділ 2. Про що змовчали біографи Миколи Бажана. С. 32-49
«Всі умовляли мене кинути думку про Київ. А я не міг». С. 32
Уже «олімпієць», ще не класик. С. 35
Якщо зупиняться — це за ним. С. 36
«Був серед тих, кому перепадало найбільше». С. 38
Замість ордеру — орден. С. 41
Рішуча розмова у квартирі № 31. С. 44
Підписав, а потім усе життя мучився. С. 47
Розділ 3. «Заслуживают внимания материалы, компрометирующие Рыльского». С. 50-69
Семеро в хаті, як не рахувати собаки. С. 52
Нова радянська «арихметика». С. 55
Про мотузку вголос не говорять. С. 57
Пістолет замість доносу. С. 61
«Мене нагородили орденом». С. 63
«Рильський вільний і Рильський пригноблений». С. 66
Розділ 4. Новорічні містерії Івана Кочерги. С. 70-89
Нечиста сила у країні більшовиків. С. 70
«Елегантний дідуган із профілем Ромена Роллана». С. 76
Жовті літери, блакить неба. С. 79
Роман і драма не на папері. С. 85
Митець і його мить. С. 87
Розділ 5. Як Павло Тичина випередив Джорджа Орвелла і що з того вийшло. С. 90-115
Таємні пута Гіменея. С. 90
Людина в радянському футлярі. С. 95
«Резервіст» з роду Полуботків. С. 102
«Він єдиний мене зрозумів...». С. 108
Розділ 6. Олександр Корнійчук: таємниці червоного Шекспіра. С. 116-139
Шурка з латочкою. С. 117
Шекспір чи не Шекспір? С. 119
Не Париж запрошував — Москва відряджала. С. 120
«Мене назвали лодочником, Тичину — мотористом». С. 123
Стокгольмські таємниці. С. 125
Хто перший, того і правда. С. 128
«Тільки я зробив більше мелодраматично». С. 130
«Комсомольський граф». С. 134
«Корнійчук тримає в себе дітей ворогів народу!». С. 135
Про що співають «олімпійці». С. 138
Розділ 7. Київська глорія Уласа Самчука. С. 140-184
«О! Улас Самчук! То ви ось який!». С. 142
«Сімнадцять орбітних кружлянь». С. 145
Загибла літературна фортеця. С. 151
«Сумую за Танею. Чекаю на Марусю...». С. 155
«Пітомнік» на Фундукліївській. С. 167
Останній могіканин нелегального Роліту. С. 174
Розділ 8. Куля в Максима Рильського. С. 185-205
П'ятий поверх, квартира № 70. С. 185
Сенсація, схована в шухляді письмового столу. С. 186
Що знали ті, хто не мешкав у Роліті. С. 188
Полковникові ніхто не пише — він сам надсилає листи. С. 191
«Ось вона — весна остання...». С. 194
За двома зайцями!. С. 198
Луна пострілу, що не пролунав. С. 203
Розділ 9. Юрій Яновський: биття й буття на літературному вулкані. С. 206-223
З кишені Яновського випали туфлі Лідії Тичини. С. 206
«Працюю ранками, безліч раз переписую...». С. 210
«Здохни!», або «Міліціонер іде!». С. 212
«А він не прохопився й словом про свої неприємності...». С. 214
Хворе серце — то лише красива метафора. С. 220
Офіс № 66. С. 222
Розділ 10. І сміх, і сльози, і любов Остапа Вишні. С. 224-279
Люди з револьверами. С. 225
Чи вдягає Остап Вишня залізничну форму? С. 234
Почуття не за штампом у паспорті. С. 241
Розшифрований щоденник? С. 249
Лауреати, графомани, рицарі та інші. С. 258
«Сто болячок у мені сидить... А стрибати хочеться!». С. 270
«Товаришу! От вам квартира! Живіть і працюйте!». С. 275
Розділ 11. «Кундзіча можна знищити безперешкодно...». С. 280-297
«На мене було покладено обов'язки показового носія всіх гріхів». С. 281
33 місяці невідомості. С. 284
Єдиний український письменник видає українську газету. С. 288
Доля однієї робочої одиниці. С. 289
Три завершено — десять не завершено. С. 293
Розділ 12. Собор із «Собору», або Подорож Олеся Гончаря до Мадонни. С. 298-345
«Заплилий жиром мандарин» і його мотиви. С. 298
За сиротою і Бог з калитою. С. 311
«На моїх очах танув наш клас». С. 315
Дві кімнати щастя й одна ложка дьогтю. С. 321
Переїзд — уперше і востаннє. С. 326
«Каторга на творчих галерах...». С. 327
Під'їзд літературних класиків. С. 332
Навколо «короля динаміту». С. 336
«Я зараз чистий і перед совістю, і перед Богом...». С. 343
Література. С. 346
Радимо відвідати. С. 348
