Сучасний бібліотекар – сучасна бібліотека
Взаємодія з читачем і побудова працюючого зворотного зв'язку - одне з ключових питань, що стоять сьогодні перед працівниками бібліотек. Вони налагоджують зворотній зв'язок з дійсними та потенційними користувачами, виходячи з власних ресурсів і навичок: влаштовують телефонні інтерв'ю, онлайнові обговорення, письмові анкетування або зустрічі. А ще проводяться публічні звіти.
Вважається, що публічне звітування є необов'язковим, і кожна організація вирішує сама, робити звіт чи не робити. Але саме звітування може послужити хорошу службу бібліотеці при вирішенні нею ключових завдань: залучення коштів на свої проекти, завоювання довіри у громаді, серед колег і клієнтів, налагодження зв'язків з владними структурами тощо. З "необов'язковості" звітування автоматично випливає, що не існує єдиних чітко заданих параметрів для підготовки цього документа.
Публічний річний звіт - це документ, який повно і наочно представляє діяльність організації за минулий рік. Він інформує клієнтів, співробітників, партнерів і суспільство в цілому про те, як громадська організація реалізує цілі, закладені в її місії або стратегічних планах. Звіт базується на реальних фактах і виконує одночасно звітну, інформаційну, презентаційну і навіть фандрайзингову функції – у будь-якому поєднанні.
У бізнес-спільноті практика створення і розповсюдження річних звітів існує вже давно і стала нормою ділового спілкування. Готовність розкривати інформацію про діяльність та фінанси організації, вміння цю інформацію піднести є необхідними показниками справжнього професіоналізму, підтверджують серйозність і чесність організації.
Річний звіт є ефективним інструментом для підтвердження цих необхідних якостей. Це своєрідний "знак якості" для організацій, що поважають себе.
Якщо точніше - річний звіт створюється, аби:
• Інформувати громадськість про внесок бібліотеки у розвиток суспільства.
• Продемонструвати значущість і надійність організації - користувачам, колегам, владі, потенційним партнерам.
Річний звіт допомагає організації оцінити і осмислити власну діяльність. Зокрема, він дозволяє:
• Проаналізувати діяльність бібліотеки за рік, оцінити сильні та слабкі сторони, врахувати їх при плануванні подальшої роботи.
• Створити в організації систему збору інформації про її діяльність, користувачів, послуги, партнерів і т.д.
• Підвищити цінність організації в очах команди і волонтерів, які в процесі створення річного звіту краще уявляють основні напрямки діяльності організації, її витрати і доходи, а значить, можуть сформулювати конструктивні пропозиції щодо оптимізації діяльності. Крім того, коли видно результат роботи, підвищується мотивація тих, хто працює в організації («мовляв, не даремно я саме тут», «тут є і мій особистий внесок»).
Вашими цільовими групами при створенні звіту можуть бути:
- Працівники, волонтери
- Користувачі (фактичні та потенційні отримувачі послуг)
- Донори
- Державні органи та установи
- Партнери (дійсні і майбутні)
- Засоби масової інформації
- Широка громада
Ось наприклад, Міжрайонна централізована бібліотечна система ім. М. Ю. Лермонтова (Санкт-Петербург, Російська Федерація) кожен рік в лютому влаштовує публічний звіт про діяльність всіх 14 філій.
На нього запрошуються читачі, журналісти, друзі бібліотек, колеги та представники органів місцевого самоврядування, щоб дізнатися про те, що відбувалося в минулому році в ЦБС і в якому напрямку планується розвиток в майбутньому. Кожен присутній може поставити свої запитання, прокоментувати почуте або внести пропозиції, тобто вступити в прямий діалог з співробітниками бібліотек.
Перший публічний звіт був організований в 2007 р. Тоді в Білому залі бібліотеки зібралося всього декілька чоловік. Традиція прижилася, і вже в 2009-2010 рр. Білий зал ледве зміг вмістити всіх бажаючих послухати бібліотечний звіт. Бібліотеки існують для читачів, користувачів, а значить, кожен з них має право знати, чим живе сучасна бібліотека, в чому її труднощі, перспективи, які плани.
Вмістити в годинний виступ всю інформацію про річну діяльність завдання нездійсненне. Тому до звіту готуються спеціальні інформаційні буклети, в яких зібрані основні відомості про роботу системи - статистика про кількість читачів, книговидача, відвідуваність, витрачанні бюджетні кошти, комплектування, основні послуги. Будь-хто може взяти такий буклет з собою і ознайомитися з ним самостійно. Таким чином, для кожного городянина діяльність бібліотеки стає прозорою і доступною, кожен може оцінити ефективність роботи бібліотек, оцінити значимість нових послуг, достатність комплектування, рівень проведених заходів.
Публічний звіт дозволяє не тільки реагувати на потреби своїх читачів, але і залучати нових користувачів, позиціонувати бібліотеку як місце зустрічі, приємного, корисного і гідного проведення часу для кожного, незалежно від віку, соціального стану, освіти або достатку. Бібліотеці сьогодні, як будь-якій установі культури, необхідно знаходити нові орієнтири розвитку, визначати своє місце в мультикультурному просторі мегаполісу.
Тільки діалог з тим, для кого призначена послуга, дозволяє домогтися успіху. Тільки розуміючи потреби сьогоднішнього користувача, ми можемо планувати свою діяльність, розвиватися і досягати поставлених цілей.
А якщо зробити звіт перед громадою ще й у газеті, листку, буклеті, де поінформувати про свої досягнення у звітному році і в плані кількості залучених до читання мешканців району, і в плані розширення переліку нових послуг, створення для користувачів Інтернет-місць, комфортних умов, навести приклади історій успіху користувачів, що стали можливими завдяки бібліотеці. Розповісти, скільки залучено позабюджетних коштів для розвитку бібліотек, і т.п. При підготовці тексту використовуйте якомога менше професійних термінів, щоб інформація була зрозуміла кожному. І звичайно, розповсюдити звіт бібліотеки у найбільш велелюдних місцях.
А ідеальним засобом самооцінки діяльності фахівця в бібліотечній діяльності в даний час стало індивідуальне портфоліо.
Грамотно складене портфоліо може розповісти про те, як ми самі себе бачимо і представляємо свою професію, про свої досягнення і напрацювання, про реалізацію власних проектів розвитку бібліотеки. Воно дозволяє звести воєдино і систематизувати інформацію, розташувати її у певній логічній послідовності і доповнювати в міру необхідності.
Остаточний вигляд портфоліо залежить від самого бібліотекаря, оскільки він сам вибирає форму, модель і структуру роботи, сам вирішує які документи (роботи) і в якому порядку включати. На будь-яку сторінку можна помістити доповнення, якісь зауваження, роздуми і самоаналіз.
Портфоліо дає можливість створити індивідуальний портрет бібліотекаря, кваліфіковано представивши його професійні досягнення. По суті, це один із способів самопрезентації як фахівця певного рівня. Практична значимість портфоліо виражається необхідністю проходження атестації, систематизації діяльності фахівців бібліотек і як фактор, що стимулює професійний розвиток. Портфоліо - спосіб накопичення, фіксування, оцінки індивідуальних досягнень за певний період часу. Основний сенс портфоліо - «показати все, на що ти здатний». Ціль портфоліо: накопичення досягнень, відслідковування індивідуального прогресу, представлення діяльності і професійного розвитку за певний період часу.
Завдання портфоліо:
- проаналізувати і узагальнити свою роботу;
- зв'язати воєдино окремі аспекти своєї діяльності;
- відобразити динаміку професійного розвитку;
- представити досвід своєї роботи найбільш повно і ефективно.
Функції портфоліо:
- Аналітична - аналізує та узагальнює роботу фахівця.
- Накопичувальна - відображає досягнення бібліотекаря і розкриває спектр виконаних творчих робіт.
- Розвивати - забезпечує безперервний процес навчання і самоосвіти.
- Модельний (діагностична) - відображає динаміку професійного розвитку, демонструє стиль роботи, допомагає спланувати діяльність.
- Мотиваційна - заохочує результати діяльності.
- Рекомендаційні - представляє особу при зміні роботи.
- Рейтингова - дозволяє визначити кількісні та якісні індивідуальні досягнення.
Форми портфоліо:
Портфоліо може бути представлене на паперових носіях та в електронній версії. Паперовий формат портфоліо представляється у вигляді папки з документами. Електронний еквівалент портфоліо - у вигляді файлів на магнітному носії у формі електронної презентації (реалізує принцип наочності) або веб-сайту (володіє більшою інформативною наповнюваністю).
Моделі портфоліо:
В залежності від специфіки мети використання існують різні варіанти моделей портфоліо.
При вступі на нове місце роботи використовується Портфоліо презентаційне - це колекція кращих робіт бібліотекаря.
У портфоліо досягнень акцент робиться на документи, що підтверджують успіхи діяльності бібліотекаря. Дана модель відображає прогрес в дослідницькій, професійній або творчої діяльності.
У тематичному портфоліо акценти розставляються на тематично відокремлені творчі роботи в одній або декількох сферах діяльності.
Портфоліо комплексне містить у собі елементи перерахованих вище видів портфоліо і є найбільш ефективним і затребуваним.
Не існує єдиних стандартів і вимог щодо організації та оформленню бібліотечного портфоліо, тому підходи до побудови портфоліо можуть бути різноманітними, залежно від індивідуальних особливостей бібліотекаря. Він сам обирає вид і структуру свого портфеля, вирішує, які документи і роботи і в якому порядку включати до нього.
Важливо, щоб бібліотекар проаналізував свою роботу, власні успіхи, узагальнив і систематизував бібліотечні досягнення, об'єктивно оцінив свої можливості і побачив способи подолання труднощів і досягнення більш високих результатів. Перш ніж починати формувати портфоліо, дайте відповідь на наступні питання.
Для чого я хочу створити портфоліо?
Залежно від відповіді визначте модель вашого портфоліо.
Що я включу в портфоліо?
Професійний портфоліо рекомендується робити за останні 3-5 років, але деякі матеріали, наприклад грамоти або дипломи регіонального рівня, можна включати і за 10-15 років. Необхідно вирішити які матеріали включити в портфоліо - найкращі або всі, які є. Пам'ятайте одне - не можна обійняти неосяжне.
Важливо визначити, як будуть розташовані матеріали.
В якості прикладу завідувачка методико-бібліографічним відділом Центральної міської бібліотеки м. Тамбова (Росія) Лариса Рязанцева пропонує один з варіантів структури комплексного портфоліо. Портфоліо складається з шести розділів, які при необхідності можна поєднати або, навпаки, роздробити.
1. Титульний аркуш;
2. Візитна картка;
3. Творче досьє;
4. Освітній колектор;
5. Банк особистих досягнень;
6. Портфель відгуків;
На титульному аркуші зазначаються:
- назву установи, в якій працює бібліотекар;
- назву папки;
- прізвище, ім'я, по батькові бібліотекаря;
- посада;
Зі зворотного боку розміщується супровідний лист або зміст, що розкриває основний зміст всього портфоліо і його призначення (з найменуваннями матеріалів, номерами сторінок, додатків і т.д.).
У візитній картці розкривається особистість власника портфоліо. Тут можуть бути розміщені:
- фотографії;
- автобіографія;
- резюме;
- професійно-бібліографічне кредо;
- цілі і завдання професійної діяльності;
- інформація і документи про освіту;
- загальний трудовий і бібліотечний стаж роботи;
- кваліфікаційна категорія;
- професійні інтереси;
- громадське навантаження;
- особистий план фахівця на рік (можна розробити план і на більший період часу).
Творче досьє являє собою колекцію кращих матеріалів бібліотекаря, що відображають основні напрямки і види діяльності. У нього можуть входити:
- дослідні роботи;
- проекти;
- програми клубів;
- індивідуальна і масова робота (сценарії заходів, виставки, фотографії та відеоматеріали із записом проведених заходів тощо);
- довідково-інформаційна діяльність;
- застосування інноваційних технологій;
- розробка бібліотечної продукції (плакатів, пам'яток, буклетів тощо);
- мультимедійні продукти, створені бібліотекарем.
Освітній колектор або карта професійного зростання дозволяє судити про процес індивідуального розвитку бібліотекаря. Тут відображаються:
- документи про підвищення кваліфікації (посвідчення про закінчення курсів, відгуки);
- результати підсумкової атестації, тестування;
- робота в методичних об'єднаннях;
- участь у заходах навчального характеру (семінарах, конференціях, круглих столах і т.д.);
- участь в професійних і творчих конкурсах;
- наявність публікацій у ЗМІ та брошурах, написаних бібліотекарем чи публікацій, присвячених бібліотекарю;
- робота з узагальнення та поширення бібліотечного досвіду (створення інформаційних листків, методичних посібників).
Банк особистих досягнень являє собою портфель сертифікованих (документованих) індивідуальних бібліотечних досягнень, спрямованих на підвищення власної значимості бібліотекаря і відображає його успіхи в заохочення та нагороди. Це можуть бути:
- копії документів, що підтверджують наявність вчених і почесних звань і ступенів;
- найбільш значимі урядові нагороди, грамоти, листи подяки;
- гранти, сертифікати, свідоцтва;
- дипломи різних конкурсів;
- інші документи на розсуд автора.
Портфель відгуків включає відгуки керівників різних рівнів, колег, читачів про роботу бібліотекаря, оцінку результатів праці, тексти висновків, рецензії на авторські матеріали, рекомендаційні листи, інші матеріали, що характеризують автора портфоліо і рівень його професіоналізму.
Останнім часом більшість матеріалів формується в електронному варіанті. Дана форма портфоліо припускає створення електронних папок і систематизацію наявних архівів.
Метод портфоліо, відображаючи еволюцію професійної діяльності фахівця, дозволяє самостійно проаналізувати і узагальнити свою роботу, встановити результативність і зробити відповідні висновки, розвинути навички рефлексії (самооцінки), оцінити рівень досягнень, виявити цінний досвід для поширення, побачити перспективи власного професійного зростання та подальшого розвитку бібліотеки.
Портфоліо неможливо розробити один раз і на все подальше професійну діяльність, тому накопичення і систематизація документів повинна вестися протягом всієї діяльності фахівця.
Ще сучасна технологія портфоліо дає змогу накопичувати та оцінювати індивідуальні читацькі досягнення.
Завдання, які вирішуються через «Портфоліо Читача» (далі — Портфоліо):
- підтримка високої мотивації до читання;
- формування функціональної грамотності — уміння ставити цілі, планувати й організовувати власну читацькудіяльність;
- розвиток навичок рефлексії читацької діяльності користувачів;
- створення передумов та можливостей формування читацьких потреб, інтересів, цілей, кола і продуктивності читання;
- сприяння успішній соціалізації;
- сприяння відродженню різних видів сімейної читацької традиції, як однієї з основоположних функцій у зародження любові і потреби читання підростаючого покоління.
Портфоліо може складатися з 5-ти розділів:
- «Як усе починалося...»;
- «Моя читаюча родина»;
- «Мої читацькі переваги»;
- «Мої читацькі досягнення»;
- «Презентація читацьких успіхів».
