Долар США

Історія американського долара

"Долар" походить від слова "Йоахімсталер", назви монети XVI століття, яку чеканили біля срібної копальні в Йоахімсталі, на території сучасної Чехії. "Йоахімсталь" значить "діл (долина) Йоахіма". З часом "Йоахімсталер" скоротили до "талера", а датчани перетворили це слово в "далер". Англійці перетворили його в більш благозвучне для них слово "долар". Словом "талер" або "долар" називали різні монети в різні часи. У колоніальній Америці так називали іспанську срібну монету у 8 реалів. Коли уряд США прийняв власну валюту в 1785 р., то основою став долар (перші долари США почали карбувати в 1794 р., до цього в обігу були іспанські монети).

Слово "бакс" або "бакси" походить від англійського слова "бакскін" — шкіра самця оленя. Ці шкури були одним з головних предметів торгівлі з індіанцями. Індіанець приїжджав до поселень білих, щоб обміняти шкіри на необхідні йому речі (рушниці, патрони, сіль, інструменти, «вогняну воду» тощо), і білий торговець казав: «Це тобі коштуватиме три бакси», тобто три шкіри оленя. Пізніше слово стали використовувати як сленгову назву долара.

Інша версія пов'язує слово "бакс" з англійським "sawbuck" — козла для пиляння дров, на яку була схожа велика римська цифра X, зображена на зворотній стороні першої 10-доларової купюри випуску 1861 року.

Ще одна версія пояснює, що жаргонна назва "бакси" пов'язана з кольором зворотньої сторони банківських білетів США.

До1861 року США практично не мали єдиної банкнотної системи. Більшість грошових операцій здійснювалися через приватні банки або через "дзвінку монету" (у цьому випадку під цей термін підпадають також золоті та срібні зливки). Тимчасові облігації «Treasury Notes», що випускалися Казначейством США в 1793—1861 рр. та швидко погашалися, повноцінними банкнотами вважати не можна. Після початку Громадянської війни обом ворогуючим сторонам знадобилися гігантські суми коштів готівкою. 17 липня1861 року Конгрес США прийняв акт, яким зобов'язував Казначейство випустити нові грошові знаки на астрономічну на ті часи суму — 60 мільйонів доларів. Замовлення було направлено до нью-йоркської друкарської компанії "American Bank Note Co." Беручи до уваги, що акт 17 липня санкціонував випуск лише номіналів 5, 10 і 20 доларів, можна уявити, яку велику кількість банкнот треба було виготовити. Друкарі підійшли до справи з чисто практичного боку: вони перевірили, перш за все, запаси фарби у сховищах і виявили, що більше всього зеленої.

Таким чином і були емітовані мільйони банкнот із зеленою зворотною стороною. У народі вони одразу отримали назву «грінбеки» (від англ. "greenbacks" — "зелені спини"). Ця назва закріпилася за всіма видами американської валюти, незалежно від її кольору. Пізніше й саме Казначейство перейняло цю традицію й тривалий час випускало банкноти лише із зеленим зворотом. Лише в 2004 році стали випускатися купюри інших кольорів. Зміни торкнулися купюр вартістю 10, 20 і 50 доларів США. (У цій статті використано матеріали з української Вікіпедії)