Чорнобиль – назва українського містечка, що перетворилася на синонім трагедії всесвітнього масштабу. От уже більше 30 років –це покинута й забруднена радіацією зона. Сьогодні – це територія похмурих пейзажів і торжества природи. Водночас – це пам’ятка величезної техногенної катастрофи. Через 36 років після трагедії над ЧАЕС нависла нова загроза – російська окупація та перспектива жахливих наслідків.
Чорнобильська катастрофа сталася в ніч на 26 квітня 1986 року. Рік назад, Чорнобиль пережив нове випробування, коли з 24 лютого до 2 квітня ЧАЕС була захоплена військами РФ.
У перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, окупанти захопили Чорнобильську атомну станцію, і загроза нової ядерної катастрофи для світу була як ніколи близькою. На території Зони відчуження, яка залишається забрудненою, розташовані не тільки сама ЧАЕС та новий безпечний конфайнмент об’єкту «Укриття», але й низка небезпечних об’єктів, зокрема сховища для довгострокового зберігання радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива.
Військова частина, яка забезпечувала охорону ядерного об’єкту, складалася переважно з бійців Національної гвардії України. Військові чинили опір окупантам, але були змушені скласти зброю через брак важкого озброєння і небезпеку обстрілів російськими військовими критично важливих об'єктів станції. Був дуже високий ризик пошкодження чи руйнації цих об'єктів, що привело б до катастрофічних наслідків не лише України, а й великої частини світу. Пізніше, під час штурму росіянами Запорізької АЕС, світ переконався, що окупаційні війська Росії не цураються бездумних обстрілів ядерних об'єктів.
Загалом російські війська перебували в Чорнобильській зоні понад місяць. ЧАЕС пережила обстріли, знеструмлення та навіть перетворилася на військову базу, оскільки окупанти звозили туди тонни озброєння, чим поставили під удар ядерну безпеку всього світу.
На Чорнобильській АЕС працюють понад дві тисячі людей, які підтримують її у безпечному стані. Працівники ЧАЕС опинилися в заручниках, але станція продовжила роботу. Близько 300 людей, персонал і військові, стали заручниками окупантів. Персонал, який застав вторгнення росіян, пробув на зміні 600 годин замість стандартних 12. Більше місяця окупанти тримали "на мушці" персонал ЧАЕС, нацгвардійців, та чотирьох "сталкерів", які були в зоні відчуження з початку вторгнення РФ. Харчувалися співробітники станції за рахунок запасів станції. На станції є їдальня зі складами, холодильниками та морозильними камерами. Порції довелося зменшувати, аби їжі вистачало для всіх.
Окупанти знаходилися на території ЧАЕС п'ять тижнів. За цей час з'являлася інформація про локальні пожежі в Чорнобильській зоні, загасити які Україна не мала змоги через окупантів. Більш того, станція залишалася без електрики, яка необхідна зокрема, для охолодження відпрацьованого палива.
Іншим небезпечним об'єктом в Чорнобильській зоні стало сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП). 9 березня росіяни пошкодили електропостачання до ЧАЕС та СВЯП. Енергоатом попереджав, що тривале знеструмлення сховища, на якому зберігається 20 000 відпрацьованих паливних збірок, може призвести до їх перегрівання та випаровування радіоактивних речовин, які можуть забруднити Україну, країни Європи та Білорусь з Росією. Окупанти відмовились надати доступ до станції українським ремонтникам. Натомість туди за вказівкою Лукашенка, намагалися надіслати "білоруських спеціалістів". Тільки через 4 дні Україна, завдяки героїчній роботі українських ремонтників, змогла відновити електропостачання станції та радіоактивного сховища.
Перебування окупантів у Зоні не було безпечним. На звільнених територіях знайшли окопи, які росіяни копали голіруч, грунти заражені радіацією, набирали радіоактивний пісок в мішки для укріплень та дихали цим пилом. Рудий ліс– найбільш радіоактивно забруднена ділянка Зони. ДП НАЕК «Енергоатом» зазначає, що основна маса радіоактивних речовин зосереджена саме в ґрунтах, тож копання окопів без спеціального захисту, як і вдихання піднятого через це пилу чи контакт зі шкірою, цілком імовірно призведуть до радіаційного ураження тих, хто цим займався. Погіршували ситуацію і пожежі на території Зони.
Пересування по Зоні відчудження важкою технікою також є небезпечним, адже так само піднімає із землі радіоактивний пил, яким вони врешті дихають. За прогнозами фахівців, після місяця такого опромінення їм залишився максимум рік життя. Хоча радше навіть не життя, а повільного помирання від хвороб.
На території Чорнобильської атомної електростанції до відведення військ РФ перебувало близько тисячі російських військових, у місті Чорнобиль – до 500 солдатів. Кількість військових, які перебували в лісах і досі невідомо. Зараженим став не лише весь особовий склад окупантів і "трофеї", а й вся військова техніка, що пройшла через Чорнобиль – близько 10 тисяч одиниць. Кожен російський солдат привезе частинку Чорнобиля додому. Живим або мертвим.
Ввечері 31 березня стало відомо, що ядерні російські терористи виїжджають з території Чорнобильської атомної електростанції. Окупанти, покидаючи ЧАЕС, тягнули з собою все, що змогли намародерити.
Російські військові вивезли з території Чорнобильської атомної електростанції, обладнання на суму близько 135 мільйонів доларів. У Чорнобилі були дві лабораторії для досліджень актуальних проблем радіаційного впливу та характеристик речовин. Окупанти знищили лабораторію в "Екоцентрі", а також проникли у сховище джерел іонізуючого випромінювання, у якому зберігалися зразкові радіоактивні розчини та калібрувальні джерела. Також, військові РФ викрали та пошкодили 133 джерела іонізуючого випромінювання активністю приблизно 7 мільйонів Бекерелів, що можна порівняти зі 700 кг радіоактивних відходів із наявністю бета та гамма-випромінювань. Окупанти знищили та розграбували офіси та лабораторію Інституту проблем безпеки АЕС. Вивезли комп'ютери, оргтехніку, розбили лабораторне обладнання та вимірювальні пристрої. Документи та архіви, які збиралися десятиріччями, просто викинули в смітник. Розграбували і гаражі з автівками, якими перевозили науковців. Вивозили в невідомому напрямку запасні частини. З 15 морських контейнерів, які стояли на території малої будівельної бази, шість теж забрали з собою.
Те, як поводилися росіяни на Чорнобильській станції, ще раз підтверджує їхню суть. Ницість, мародерство, жорстокість – для них це природні стани, як дихання.
З 2 квітня 2022 року над ЧАЕС знову майорить український прапор. 20 квітня МАГАТЕ вдалося відновити прямий зв'язок з Чорнобильською станцією. Сьогодні працівники "Енергоатому" продовжують наводити лад та підраховувати збитки від окупації.
На щастя, глобальної катастрофи не сталося, але й після виходу російських військ з території ЧАЕС знадобляться роки, щоб дослідити, які захоронення радіоактивних відходів вони пошкодили, як в результаті цього розповсюдився радіоактивний пил та якої шкоди російські варвари завдали українській землі.
На противагу цьому неймовірну гордість викликають українці – працівники станції, які відстояли ЧАЕС та уберегли світ від біди.