Подорож дорогами історії.
Херсонській області – 75 років
Нашій Херсонщині, краю сонця й моря, степів і ланів – 75 років. 30 березня наша область відзначила поважну дату, й на честь цієї події в Херсонській обласній бібліотеці імені Гончара відкрилася виставка, присвячена основним етапам розвитку та розбудови Херсонської області, першим промисловим і соціально-культурним здобуткам
В експозиції представлені понад 90 документів Державного архіву області, які фіксують історію області від самого моменту створення й до сучасності. Відновлення в післявоєнні часи, розбудова перших підприємств, життя населення – всі основні віхи історії нашого краю, події та факти віддзеркалені в письмових джерелах і фотознімках.
Як адміністративно-територіальна одиниця Херсонська область була створена в 1944 році. Територія Херсонщини на той час була поділена між Миколаївською та Запорізькою областями. На виставці навіть представлені документи про передачу земель Миколаївщини та Запоріжжя під нову область. Головним поштовхом до заснування області стало звільнення Херсона та прилеглих територій від німецької окупації. І цією великою територію потрібно було керувати, відновлювати роботу й налагоджувати життя. Окупований центр був десь далеко, а людям потрібно було тут і зараз вирішувати питання відбудови житла, відновлення навчання та роботи. Що стосується створення Херсонської області, то ходить така легенда, ніби заснувати область довелося тільки тому, що Радянське інформбюро, подаючи інформацію про визволення Херсона від німецько-фашистської окупації, помилково назвало його обласним центром. А тоді, як відомо, місто було одиницею обласного підпорядкування й із 1937 року належало Миколаївській області. Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво ухвалило рішення про заснування нової області. Багато людей цікавляться, чи правдива ця історія, й під час відкриття виставки вони змогли це дізнатися. Як розповів директор архіву Віктор Лебідь, цю інформацію дуже часто доводиться спростовувати. Насправді ніякої помилки не було, й у повідомленні, яке зберігається в нашому архіві, йшлося про «звільнення великого транспортного й промислового вузла на Півдні України». До того ж у березні 1944-го, ще до визволення області, у Москві вже почали формувати організаційну групу для створення Херсонської області.
Херсонщина – край аграрний, тому в перші роки основним завданням області було забезпечення армії продуктами сільськогосподарського виробництва, рибою та консервами. І хоча місто було майже повністю зруйноване війною, одразу після звільнення Херсона почалась масова відбудова підприємств. Так, уже восени 1944-го почав працювати консервний завод (за рекордні п'ять місяців було відновлено його потужності), й першу продукцію відправляли на фронт. Також одразу після звільнення міста почав працювати порт, а вже в 1950-ті роки суднобудівництво стало провідним напрямом. Загалом, за п'ять років у області запрацювало близько 20 промислових підприємств. Деякі з експонатів виставки вперше представлені широкому загалу, зокрема це документи про виділення земельних ділянок під будівництво колись великого промислового гіганта ХБК.
Унікальним експонатом виставки є перші карти поштового авіасполучення між населеними пунктами області. Адже в 1944 році залізничні колії були майже повністю зруйновані (остаточно відновлені дорожні шляхи були в 1947 році), зате активно діяли аеропорти для поштового сполучення. Майже в кожному районному центрі був свій невеличкий аеродром і маленькі літаки – спочатку У-2, а пізніше й Ан-2, які в народі називали «кукурузниками».
Дуже цікавим моментом в Історії Херсонської області є факти створення нових міст – Нова Каховка (рік заснування – 1952-й) і Таврійськ (1983-й рік). Нову Каховку заснували одночасно з початком будівництва Каховської гідроелектростанції. Спочатку це було невелике поселення будівельників, яке згодом перетворилось на повноцінне місто. У будівельних роботах брали участь жителі з усього СРСР (понад 100 національностей), які після завершення будівництва залишилися жити в місті. Таврійськ – наймолодше місто нашої області, його було засновано з декількох поселень. Одне з них – поселення залізничників, які свого часу відновлювали залізничне сполучення після війни, тому Таврійськ часто називають «містом залізничників». Укази про створення цих населених пунктів також представлені в експозиції. Заснування нових міст говорить про чималий розвиток області, як на той час. Протягом своєї історії Херсонська область продовжувала зазнавати численних територіальних змін. Мало хто знає, що територія сучасної Херсонщини набула звичних рис у 1988 році, коли до складу Великоолександрівського району приєднали село Білоусове Миколаївської області.
Окрім різноманітних друкованих і рукописних документів, карт, представлені на виставці й безліч світлин, на яких зафіксовані визначні події в історії області. Зокрема це декілька фотоальбомів, які детально демонструють весь процес будівництва Каховської гідроелектростанції. Є на виставці й фотографії будівництва Північно‑Кримського каналу, де зображено всі етапи: від того, як рили котлован, як дно вистилали спеціальною гідроізоляційною плівкою, аби не просочувалась вода, й до самого запуску. Також у експозиції представлені фото заліснення в 1960-70-ті роки унікального, єдиного в Європі піщаного масиву – Олешківські піски. До речі, перші дерева на цій території почали висаджувати ще в XIX сторіччі, коли Херсонщина була частиною Російської імперії. Великими зусиллями протягом стількох років жителі Херсонщини перетворили пустелю в оазу, а зараз, на жаль, ми цю оазу руйнуємо власними руками, випалюючи ліси. Херсонщина завжди була багата на природне різноманіття. Зокрема біосферний заповідник «Асканія-Нова» здобув світову славу. Його безкраї степи неодноразово ставали натурою для зйомок кінофільмів. В експозиції є лист із «Мосфільму», в якому польські кіношники просять дозвіл знімати фільм «Пан Володиєвський» (1969 рік) на території заповідника. Й усе це лише мала частина задокументованої історії нашої області, яка представлена на виставці.
Анастасія МАТЮХІНА
Гривна. – 2019. – 3-10 апр. (№14). – С. 8.